14-24 травня 2004 року у виставковому залі Спілки художників України в місті Івано-Франківську відбулася Третя регіональна художня виставка «Орнаментальне ковальство». Організаторами виставки традиційно виступили ведучі ковальські фірми регіону — «Гефест» та «Ковальська фабрика «Арма» спільно з Івано-Франківським осередком Спілки художників України.
Столиця Прикарпаття. Екскурс у минуле
Як на мешканця Донбасу, регіону бурхливих подій і стрімкого часу, де життя біжить у темпі шаленого галопу, мене найбільш за все вразив внутрішній спокій івано-франківців. Дякуючи надзвичайній гостинності господарів і обізнаності в історії свого улюбленого міста, за декілька годин перебування в Івано-Франківську разом з фотокореспондентом «Журналу про Метал» Валерієм Розумейко ми заринули у таку глибину гармонії і тиші столиці Прикарпаття, що лише через багато діб після повернення в Донецьк я знайшов в собі сили і сміливість потурбувати цю тишу спогадами про яскраве і незабутнє спілкування з місцевими і львівськими ковалями на Івано-Франківській землі. Івано-Франківськ, історія якого налічує три з половиною сторіччя, — найбільший культурний та економічний центр Прикарпаття.
Земля прикарпатська оспівана в давньоруських писемних пам’ятках як осідок східних слов’ян. Етнографічне населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття, Бойківщину та Гуцульщину. їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові, одязі, культурі та побуті і цим привертають увагу туристів.
Тут розвинені різні види народних художніх промислів. Під руками різьбярів, гончарів, мосяжників, ткачів народжуються мистецькі вироби, що розходяться по світу. Визнаним центром гуцульського мистецтва є Косів. І закордонні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.
Історія художньої обробки кольорових металів на Гуцульщині бере свій початок з XV століття. Здавна тут відомі різноманітні способи обробки металу. Жіночі прикраси, люльки, пряжки, топірці, браслети, персні, кулони, рукоятки для ножів та інші вироби з металу відрізняються високою технікою виконання та художнім смаком.
Засноване у 1662 році під назвою Станіслав (за ім’ям польського магната С.Потоцького), вже з 1772 року місто входить до складу Австрії, з 1867 по 1918 роки знаходиться під владою Австро-Угорщини. Це завдає величезного впливу австрійської школи на розвиток ковальства у Станіславі. Ім’я І. Франка місто здобуло у 1962 році, з нагоди свого 300-річчя.
Відновлення ковальських традицій
В сучасній архітектурі затишного мальовничого міста дістають гармонії різноманітні стилі та епохи від бароко і класицизму до модерна. Ковані елементи різних часів та епох надають архітектурним будівлям Івано-Франківська особливого шарму. Місту, що розташоване поодаль від центральних транспортних шляхів, пощастило уникнути руйнування цікавих архітектурних пам’яток під час окупації гітлерівськими загарбниками. Але нестримна руйнівна сила часу завдає значної шкоди металевим виробам давнини. їх реставрація стає об’єктивною необхідністю. І за цю складну справу з усією відповідальністю беруться дві групи ковалів — фірми «Гефест» і «Арма». Сучасним майстрам ковальського мистецтва вдається не тільки розкрити таємниці майстрів давнини і реставрувати місто, але й збагатити архітектурний ансамбль Івано-Франківська сотнями ліхтарів, лав та елементів ажурного декору будівель.
Невипадково художник-коваль Сергій Полуботько першим з колишнього СРСР потрапив у Італію до Венеції, щоб пройти навчання у реставраційній школі відомого в усьому світі майстра Альфреда Габермана, послідовника і продовжувача австрійської ковальської школи. Це йшло від потреби відновлення рідного Івано-Франківська. Після повернення Сергій організував і очолив десять років тому «Ковальську фабрику «Арма», вироби якої сьогодні прикрашають не лише вулиці столиці Прикарпаття, але й Одеси, Києва, Венеції, користуються незмінним попитом і поставляються в США, Чехію, Канаду і Францію.
Саме Сергій Полуботько, член Спілки архітекторів й Спілки народних майстрів України, виступив гідом по Івано-Франківську і розповів для «Журнала про Метал» багато цікавого щодо стилів кованих елементів у архітектурному ансамблі міста.
Основним і центральним стилем ковальських виробів минулого у Івано-Франківську виступає арт-декор. Цей стиль, що панував у 20-30-ті роки минулого століття, увібрав в себе кращі риси класицизму, модерну і бароко. Сучасні вироби «Арма» теж в своїй основі містять елементи арт-декору. У 40-і в Івано-Франківськ, як і в усю Європу, прийшла пора конструктивізму. Ось, наприклад, балкон над кінотеатром «Сінема». Для цього стилю характерні конструктивні елементи модерну — павутина з павуком, які лежать в основі художньої композиції, але неодмінно присутні невеличкі декоративні вкраплення у вигляді листя і соняшника.
Яскравим прикладом «постсецессії» є вороття на проспекті Січових Стрільців, б. 54. Виготовлені десь у 1905-1908 рр., вони виконані у сумісному стилі з елементами бароко і модерну. Це постсецессія, австро-угорська школа. На жаль, ці вороття не є офіційною пам’яткою архітектури, але для нас, ковалів, цей шедевр — і архітектурна, і історична пам’ятка ковальських технологій минулого, по цих вороттях ми рівняємось у своїй майстерності.
У будинку Спілки художників
На самому початку так званої «стометрівки» — центральної вулиці Івано-Франківська, по якій заборонено проїзд автомобільного транспорту, розташований будинок Спілки художників України. Саме тут відбувався фестиваль «Орнаментальне ковальство», і коментарі до виставки надав товариш Сергія Полуботька, директор ковальської фірми «Гефест» Михайло Клочко:
— Метою виставки є відображення сучасного стану розвитку ковальства в регіоні, об’єднання ковалів та майстрів художнього ковальства. Майстри-індивідуали, професійні колективи, студенти мистецьких учбових закладів та фірми, що працюють в цій сфері, були запрошені взяти участь у виставці, продемонструвати зразки та фрагменти своїх робіт, готові вироби (свічники, ліхтарі, камінні інструменти та решітки, секції та елементи перил, огорож, воріт, кватирок та ін.), а також проекти та фотографії інстальованих робіт.
В експозиції виставки були представлені такі міста та регіони України як Київ, Рівне, Луцьк, Дніпропетровськ, Ужгород, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області. У виставці взяли участь фірми «Гефест», «Ковальська фбрика «Арма», «Коруна» — м.Івано-Франківськ, «Творчі майстерні Б. Новосельського» — м. Городенка (Івано-Франківська обл.), «Джерело» — м.Луцьк, «Аксон» — м. Дніпропетровськ, студенти та викладачі Львівської академії мистецтв, інституту культури та мистецтва Прикарпатського університету, а також учасник з Польщі. Загалом більше ЗО учасників показали понад 100 робіт.
В рамках виставки та святкування дня міста 15 травня пройшла акція «Ковальське свято», яка стала своєрідним продовженням минулорічної акції. На центральній площі Ринок, біля міської ратуші ковалі-учасники виставки продемонстрували свою майстерність. Чисельні глядачі спостерігали, як у них на очах розпечені металеві прутки перетворювались у листочки, равлики, чудернацькі гачки, котрі потім об\’єдналися на одному вішаку — спільному творі ковалів різних регіонів та фірм. Деяким дітям пощастило — вони отримали сувеніри прямо з-під молота коваля. А в особливо зацікавлених гостей була можливість під керівництвом «профі» власноруч виготовити невеличкий виріб.
Таким чином, виставка поповнилася ще одним експонатом — поряд зі «столом ковальської дружби», спільно виготовленим минулого року, з’явився вішак — продовження традиції професійного єднання та згуртованості.
Секрети технології виготовлення однієї з найцікавіших своїх робіт, що були показані на «Орнаментальному ковальстві», повідав для «Журналу про Метал» Орест Івасюта:
— Спочатку була задумка, потім дерев’яна форма. Крізь свердленні отвори набивається монета за монетою звичайними цвяхами. Потім монета за монетою знімаються з форми, і вже в повітрі збирається зворотний бік латунними цвяшками.
Ця робота виконувалася цілий тиждень — з ранку до вечора, і отримала заохочувальний приз на Міжнародному фестивалі художнього ковальства в 2003 році в Чехії.
Для знайомства з роботами, виготовленими під час акції «Ковальське свято», Михайло Клочко запросив до себе, у майстерні фірми «Гефест». Велику цікавість викликали не тільки ці роботи, але й різноманітне обладнання для виготовлення волют. Майстри івано-франківського «Гефесту» працюють, в основному, в класичному стилі і не роблять ніякої таємниці зі своїх технологій. Секрет працездатності фірми — швидкість і водночас якість виконання міських замовлень. А гордість – продовження кращих місцевих ковальських традицій. На підтвердження цього Михайло продемонстрував вироблене ще у XVIII столітті ковадло, що зберігається на фірмі як реліквія. А самим останнім придбанням у виробничому господарстві «Гефесту», яким з гордістю похвалився Михайло Володимирович, було ковадло з нержавіючої сталі, що потребує великих зусиль, щоб здвинути її хоча б на сантиметр.
Р.S. Ми вдячні господарям і організаторам справжнього ковальського свята у Івано-Франківську за теплий прийом представників редакції «Журналу про Метал» на своїй мальовничій землі. Виконуючи обіцянку, передаємо всім читачам журналу привітання і слова завідуючого кафедрою декоративної обробки металу Львівської академії мистецтв Олега Боньковського: «Ковалі України — та сила, яка поперед усіх побудує міцний міст між заходом і сходом країни!