Вже вдруге на добропільській землі проходить фестиваль ковальського мистецтва «Ковальські жнива на Доброму Полі». Гостинна Кам`янка минуло річ зібрала їх вперше, а цього року вправні ковалі з Добропілля, Костянтинівки, Краматорська, Донецька з`їхалися до Шилового, аби знову порадувати і місцевих мешканців, і гостей своїми витворами.
Коваль – неабияка персона на селі. У давні часи він навіть мав право поєднати закоханих, якщо поблизу не було священика. Ще кілька років тому здавалося, що це давнє мистецтво іде у небуття. Але давньослов`янський бог ремесел Сварог мав, певно, щодо цього власну думку.
В. І. Бурдук, голова гільдії ковалів Донбасу, почесний гість фестивалю: «Спочатку ковалям просто дозволили встановити свої роботи у парку біля Донецької міської ради. І одразу ж туди пішли люди. Цікавилися, захоплювалися. Сьогодні парк дуже органічно вписався у суворий індустріальний Донецьк, став його окрасою».
До речі, гідне місце у парку кованих фігур посіла робота нашого земляка, ініціатора і натхненника фестивалю, шилівського коваля Віталія Володимировича Чернова. Це сьогодні у нього власна майстерня, а колись випускник училища культури шукав себе в різних іпостасях. Осягнувши ази ковальського мистецтва, Віталій неабияк захопився цим ремеслом, став брати участь у фестивалях, познайомився з різними майстрами, а згодом вирішив проводити фестиваль на батьківщині, запросивши на нього друзів по молоту і наковальні.
Вінцем минулорічного свята став прекрасний сніп, який сьогодні стоїть у райдержадміністрації, а цього року майстри прикрасили кованим учнівським приладдям великий глобус, який викував у своїй кузні Віталій Чернов. Глобус встановлено на подвір`ї Шилівської школи, і це дуже красиво і символічно. Адже за словами її директора учні школи розкидані по світу. А глобус стане знаком їхнього єднання.
В урочистостях взяли участь голова районної ради М.М.Гапич, його заступник В.В.Карнаушенко, перший заступник голови Добропільської райдержадміністрації Т.М. Бєлянкіна, Шилівський сільський голова В.П.Гайдоба.
Свято тривало два дні. Ввечері воно перейшло у сусідню Кам`янку, де продовжилося святкуванням язичницького дня Івана Купала. І це символічно, бо є щось нестримне, пристрасне і дике як у ковальстві, так і в древніх купальських обрядах нашого народу.